ФЕРРОВОЛЬФРАМ ГОСТ 17293-93 МАРКА ФВ70А

Ферровольфрам — сплав заліза і вольфраму, одержуваний як пічним, так і позапічним
методом (за ГОСТом 17293-93), застосовується для легування сталі вольфрамом, з метою підвищення її твердості, зносостійкості, межі плинності і міцності та поліпшення механічних властивостей (жаро міцність і т.д.). Ферровольфрам поставляють у шматках або у вигляді подрібнених та просіяних частинок. Фракційний склад матеріалу, що поставляється, залежить від потреби споживача і може бути наданий у проміжку від 0 до 100 мм.

Феровольфрам – феросплав, що містить 65-80% W, виплавляється комбінованим силікотермічним і вуглевідновлювальним процесом з вольфрамітового та шеєлітового концентратів, отриманий «блок», після остигання розбивають. Ферровольфрам одна із найважливіших легувальних елементів
під час виробництва спеціальних марок стали. Присадка вольфраму в сталь, у вигляді феровольфраму, затримує зростання зерна і при нагріванні створює дрібнозернисту структуру, підвищує твердість, опір розриву та межу пружності, а також сприяє збереженню високої твердості та стійкості мікроструктури при підвищених температурах. Хімічний склад феровольфраму у таблиці 1.

ХІМІЧНИЙ СКЛАД/strong>

Таблиця 1

ФРАКЦІЙНИЙ СКЛАД

Ферровольфрам виготовляють подрібненим у шматках, що проходять через сітку з розмірами квадратних осередків 100х100 мм. Діапазони розмірів частинок та допуски повинні відповідати таблиці 2.

Таблиця 2